Вікі Стародавній Світ
Вікі Стародавній Світ
Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Одіссей (автори)



Одисе́й (грец. Οδυσσέας — той, що сердить богів) — герой давньогрецького епосу, міфічний володар острова Ітака, син Лаерта й Антіклеї, один з головних героїв Троянської війни, оспіваний в «Іліаді» й «Одисеї». Національний герой Греції[1].

У латинській мові та давньоримській міфології використовувалися форми імені Улісс, також Улікс (лат. Ulisses, Ulixes), утворені від давньогрецького фонетичного варіанту Olysseus.

24 серпня 2010 року офіційно повідомлено про відкриття двома грецькими археологами з Яніни, що проводили розкопки впродовж 16 років в районі Айос-Афанасіос на острові Ітака, царського палацу Одисея — триповерхової будівлі, подібної до знайдених в Мікенах, Пілосі та Тиринфі[2][3].

Міф про Одисея[]

Одисей славився розумом, рішучістю, кмітливістю, хитрістю і красномовством, тому брав участь у численних посольствах. Але й мав недоліки, такі як глузливість і нерозсудливість. Дружиною Одисея була Пенелопа, котру він одержав від Тіндарея як нагороду за мудру пораду (варіант: за перемогу у марафоні). У Мессені Одисей зустрівся з Іфітом, який подарував йому лук Евріта. У майбутньому під час відсутності Одисея ніхто з женихів Пенелопи не міг натягнути тятиви цього лука.

Агамемнон ледве вмовив Одисея приєднатися до ахейських вождів у поході проти Трої. Одисей намагався повернути Єлену мирним шляхом. На десятому році війни він переконав ахейців продовжувати облогу Трої, був одним із послів до Ахіллеса, коли той посварився з Агамемноном. Після смерті Ахіллеса ахейці присудили Одіссеєві Ахіллесів обладунок, що прогнівило Аякса Теламоніда. Одіссей кілька разів ходив під Трою як вивідач; йому пощастило зловити троянського розвідника Долана і (за пізнішими переказами) викрасти священну статую покровительки Трої Паллади. Одисей вигадав Троянського коня і був серед тих, що сховалися в ньому, перший побіг разом з Менелаєм до будинку Деїфоба, якого переміг у запеклому двобої.

Odysseus Tiresias Cdm Paris 422 n2

Одисей у царстві мертвих, фрагмент червонофігурного кратера-кілікса, Вазописець Долона

Одисея[]

John William Waterhouse - Ulysses and the Sirens (1891)

«Одисей та сирени» — картина Джона Вільяма Вотергауса

Ще більше прославили Одисея численні пригоди, коли він, повертаючись додому, десять років блукав світом. Про все це йдеться в «Одисеї». У цьому епосі розповідається і про життя родини героя на острові Ітака — дружини Пенелопи та сина Телемаха. В «Одисеї» багато фантастики. Під час своїх мандрів Одисей побував у кіконів (Фракія), де втратив 72 супутників; у країні лотофагів, у кіклопів, де разом із 12 супутниками насилу вирвався з печери велетня Поліфема. На прохання осліпленого Поліфема Посейдон постійно переслідував Одисея, надсилаючи страшні вітри й морські шторми. Герой побував у бога вітрів Еола, у чарівниці Кірки, в німфи Каліпсо. Нарешті, втративши кораблі й товаришів, Одіссей за допомогою царя феаків Алкіноя та його доньки Навсікаї повернувся на Ітаку.

Він прийшов додому у вигляді жебрака й довідався, що сотня залицяльників добивається руки Пенелопи, вважаючи її чоловіка мертвим. У стрільбі з лука, якого подарував колись Іфіт, лише Одисей зміг натягнути тятиву й пустити стрілу так, що вона пройшла крізь отвори в сокирах, і тим виграти змагання женихів. З цього ж лука Одисей перестріляв багато женихів, інших вбив Телемах. Батьки женихів намагалися повстати, їх Одисей з Телемахом та старим рабом Одисея Долієм разом з його шістьма синами зрештою здолали. Одисей і Телемах зустрілися з батьком і дідом Лаертом.

Одисей — образ людини бурхливого періоду історії стародавньої Греції, коли робились перші спроби колонізації, відкривалися нові землі, коли потрібна була не тільки міць зброї, а й хитрість і розважливість.

Діти Одисея[]

  • Авзон (дав.-гр. Αύσων) — мати Кірка[4]
  • Агрій (дав.-гр. Ἄγριον) — мати Кірка[5]
  • Антей (дав.-гр. Ἀντείαν) — мати Кірка[6]
  • Ардей (дав.-гр. Ἀρδείαν) — мати Кірка[6]
  • Аркесилай (дав.-гр. Αρκεσίλαος) — мати Пенелопа[7]
  • Евріал (дав.-гр. Εΰρύαλος) або Дорікл, або Леонтофрон — мати Эвіппа (дав.-гр. Ευίππη)[8][7]
  • Касифона (дав.-гр. Κασσιφόνη) — дочка Кірки[9][4]
  • Латин (дав.-гр. Λατῖνον) — мати Кірка[5]або Каліпсо[10]
  • Леонтофон (дав.-гр. Λεοντοφόνος) –мати, дочка Тоанта[10]
  • Навсиной (дав.-гр. Ναυσίνοος) — мати Каліпсо[5]
  • Навситой (дав.-гр. Ναυσίθοος) — мати Каліпсо[5] або мати Кірка[11]
  • Поліпойт (дав.-гр. Πολυποίτης) — мати Каллідіка (дав.-гр. Καλλιδίκη)[10]
  • Поліпорт (дав.-гр. Πολιπόρθης) — мати Пенелопа[10]
  • Птоліпорт (дав.-гр. Πτολίπορθο) — мати Пенелопа[12]
  • Ром (дав.-гр. Ῥῶμον) — мати Кірка[6]
  • Телегон (дав.-гр. Τηλέγονον) або Теледам — мати Кірка[5][11][10][4] або мати Каліпсо[7]
  • Телемах (дав.-гр. Τηλέμαχος) — мати Пенелопа[13]

У мистецтві[]

Образ Одисея, знаходимо в численних літературних творах (трагедії Софокла «Філоктет», «Аякс», Евріпіда «Іфігенія в Авліді» й ін.). Його зображено на фресках (у Помпеях) та давньогрецьких вазах. До міфу про Одисея зверталися також П. П. Рубенс, П. Тібальді, А. Карраччі, Дж. Ромні та інші художники.

У літературі та музиці пізнішого часу сюжет цього міфу використовували Л. Дольче, Лопе де Вега, Т. Корнель, Я. Княжнін, Ш. Гуно та багато інших письменників і композиторів. У переносному розумінні Одисей — мандрівник, одисея (від назви давньогрецького епосу) — тривалі мандри, пригоди, блукання. Одіссей є головним героєм роману Генрі Райдера Хаггарда «Мрія світу» (The World's Desire, 1890, співавтор Ендрю Ленг).

Образ Одисея втілений і в скульптурі. Наприклад, статуя Одисея у національному парку «Софіївка» (м. Умань, Черкаська область).

У техніці[]

  • Однойменний трамвай виробництва «Одесміськелектротранс»[14].

Примітки[]

  1. Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 (англ.)
  2. Greek archaelogists discover Odysseus’ palace in Ithaca
  3. Greeks 'discover Odysseus' palace in Ithaca, proving Homer's hero was real' — The Daily Telegraph
  4. 4,0 4,1 4,2 Іоанн Цец. Хіліади
  5. 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 Гесіод. Теогонія
  6. 6,0 6,1 6,2 Діонісій Галікарнаський. Римські стародавності
  7. 7,0 7,1 7,2 Лисимах Александрийский. Фиванские парадоксы
  8. Парфеній Нікейський. Про любовні страждання
  9. Лікофрон. Александра
  10. 10,0 10,1 10,2 10,3 10,4 Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека
  11. 11,0 11,1 Гігін. Міфи
  12. Павсаній. Опис Еллади
  13. Гомер. Одисея
  14. На вулицях Одеси з'являться трамваї з «космічним» дизайном

Джерела[]

  • Словник античної міфології. — Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  • Archaeological Discovery in Greece may be the tomb of Odysseus Археологічне відкриття можливого поховання Одисея. (англ.)
  • А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. Москва. 2016. ISBN 978-5-386-09554-3