| Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Мохенджо-Даро (автори) |
"Пагорб мерців"
Місто
Статуетка царя-жерця з Мохенджо-Даро
Мохенджо-Даро (урду موئن جودڑو, сіндхі: موئن جو دڙو; буквально «пагорб мерців») — місто цивілізації долини Інду, яке виникло близько 2600 року до н. е. Розташоване в Пакистані, у провінції Сінд. Є найдавнішим містом долини Інду і одним з перших міст в історії Південної Азії, сучасником цивілізації Стародавнього Єгипту і Межиріччя.
Історія[]
Місто Мохенджо-Даро виникло близько 2600 року до н. е. і було покинуте десь дев'ятсот років тому. Вважається, що за часів розквіту місто було адміністративним центром цивілізації долини Інду і одним з найрозвиненіших міст Південної Азії. Імовірно, його мешканці зазнали винищення під час навали арійців.
"Пагорб мерців" був уперше серйозно досліджений в 1920-х роках експедицією британського археолога Джона Маршалла, який назвав знахідки Мохенджо-Даро "ідентичними" артефактам, виявленим у Хараппі, 400 км вище за течією Інду .
У попередніх дослідженнях "пагорб мерців" описувався як прикордонна фортеця месопотамської цивілізації, однак спроби ідентифікувати Мохенджо-Даро й інші центри Індської цивілізації зі східними містами-державами, згаданими в шумерських текстах, поки що безуспішні.
Археологія[]
Мохенджо-Даро виділяється серед інших центрів Індської цивілізації майже ідеальним плануванням, використанням в якості основного будівельного матеріалу обпаленої цегли, а також наявністю складних іригаційних і культових споруд. Серед інших будівель, звертають на себе увагу зерносховище, "великий басейн" для ритуальних обмивань площею 83 м² і "піднесена" цитадель (можливо, призначалася для захисту від повеней). У Мохенджо-Даро були виявлені чи не перші відомі археологам громадські туалети, а також система міської каналізації. Частина території нижнього міста, де селився простолюд, була згодом затоплена Індом і тому лишається недослідженою.
На думку археологів декілька тисяч мешканців міста Мохенджо-Даро загинули одночасно від позамежної температури схожої на вибух (на площі міста археологами виявлене місце розміром 200 м опалене до склоподібного стану), мешканці застигли в позах схожих на загиблих у римському місті Помпеї (там де їх застала небезпека, з прикриванням обличчя руками від жаху).